Верстат 16К20ФЗ (мал. 3.5.4.) патронно-центровий призначений для токарної обробки зовнішніх і внутрішніх поверхонь деталей типу тіл обертання із ступінчастим і криволінійним профілями в один або декілька проходів в замкнутому напівавтоматичному циклі, а також для нарізування кріпильних різьб (залежно від можливостей системи ЧПУ). Верстат використовують в одиничному, дрібно- і середньо серійному виробництві.
Технічна характеристика верстата:
Найбільший діаметр оброблюваної заготівки, мм:
над станиною…………………………………………………………….400
над супортом …………………………………………………………….200
Найбільша довжина оброблюваної заготівки, мм………1000
Частота обертання шпинделя, хв-1 …………………………….35-1600
Число швидкостей, що автоматично перемикаються….9
Швидкість швидких переміщень супорта, мм/хв:
подовжнього…………………………………………………………….4800
поперечного……………………………………………………………..2400
Швидкість подачі, мм/хв:
подовжнього ходу…………………………………………………….3-1200
поперечного ходу……………………………………………………..3-500
Програму переміщень інструменту і допоміжні команди записують на перфострічці.
Кінематика верстата (мал. 3.5.5) Головний рух— обертання шпинделя — здійснюється від електродвигуна (N = 10 кВт; п = 1460 хв-1) через клинопасову передачу, автоматичну коробку швидкостей (АКС), клинопасову передачу і коробку швидкостей шпиндельної бабки 1.
АКС має шість електромагнітних муфт ЕМ1-ЕМ6, вмиканням яких в різних комбінаціях можливо отримувати на вихідному валу ІІІ коробки дев’ять різних частот обертання.
Наявність в шпиндельній бабці блока зубчастих коліс z=43 та z=60, який перемикається вручну, дозволяє отримувати на шпинделі 12 частот обертання в діапазонах 
(шість частот обертання одного діапазону співпадають з шістьма частотами обертання другого діапазону). В кожному діапазоні отримуємо по дев’ять частот обертання шпинделя, які автоматично перемикаються.
Інструментальна голівка (рис. 3.5.6.) призначена для установки в ній різцевих вставок або інструментальних блоків. Різцеві вставки, наперед налаштовані на розмір, встановлюють в пази голівки і базують гвинтами 1 і упорами 2.
Гідропривід верстата складається з гідростанції і двох гидропідсилювачів крутійних моментів приводів повздовжнього і поперечного переміщень каретки і супорта. До складу гідростанції входять резервуар для мастила, регульований насос з приводним електродвигуном, елементи фільтрації і охолоджування робочої рідини, контрольно-регулююча апаратура.
Робота гідроприводу відбувається відповідно до подачі електричних команд до крокових електродвигунів гідропідсилювачів. Робота гідропідсилювачів моментів поперечного ходу супорта і подовжнього ходу каретки здійснюється за допомогою крокових електродвигунів, вхідні вали яких муфтами жорстко сполучені з вхідними валами гідропідсилювачів. При повідомленні кроковим електродвигуном якогось числа електричних імпульсів відбувається поворот вхідного валу і зсув гідропідсилювачівна відповідну величину. Мастило під тиском через щілини гідропідсилювачів і розподільний диск впливає на поршні ротора гидропідсилювача, який повертає вихідний вал пропорційно величині відкриття щілин. Електричні сигнали малої потужності, що поступають на вхід крокового електродвигуна, багато разів посилюються і перетворяться в синхронне (по відношенню до валу крокового електродвигуна) обертання вихідного валу гідропідсилювача крутійним моментом необхідним для переміщення робочих органів. При цьому кут повороту вихідного валу гідропідсилювача залежить від числа поданих імпульсів, а швидкість — від частоти їх проходження. Привід складається з крокового електродвигуна і гідравлічного підсилювача моменту (мал. 3.5.7.).
Література:
1. Чернов Н.Н. Металлорежущие станки.—М.: Машиностроение, 1988.
2. Локтева С.Е. Станки с программным управленим и промышленные роботы.—М.: Машиностроение, 1986.