Наявність в достатній кількості різного, навіть першокласного обладнання ще не вирішує задачу високопродуктивної ритмічної роботи підприємства. Окрім належної організації виробництва виключно важливе значення має правильна експлуатація обладнання.
Завданням правильної експлуатації є отримання від верстата найбільшої продуктивності при забезпеченні його довговічності і точності. Найбільшу продуктивність від верстата одержують в результаті правильного вибору і високої якості ріжучого інструменту, призначення необхідних режимів різання, правильної наладки верстата.
Верстати повинні забезпечувати стійку високопродуктивну роботу у весь час їх експлуатації. Вимоги правильної експлуатації верстатів включають точне і правильне здійснення упаковки, транспортування, установки в цехах, експлуатації, паспортизації, ремонту і модернізації верстатів. Правильне пакування і транспортування виключають псування і поломку верстатів. Дотримання всіх умов правильного встановлення верстата сприяє якісній його роботі. Випробування верстатів необхідне звичайно для перевірки статичної і динамічної точності, перевірки на потужність, жорсткість і вібростійку верстата.
Виробнича експлуатація верстатів включає заходи щодо змащування верстатів, вибору змащувано-охолоджуючої рідини, збору і відновлення відпрацьованих змащувальних і обтиральних матеріалів і т.п. Паспорт дозволяє правильно використовувати верстат за всіма його показниками і призначенням.
Своєчасний і якісний ремонт обладнання є важливою умовою ритмічної роботи підприємств. Застарілі верстати слід модернізувати, що значно збільшує термін використання верстатів до остаточного морального їх зношування. При експлуатації верстатів велике значення мають заходи щодо техніки безпеки.
Документ, що містить необхідні кінематичні, динамічні і конструктивні відомості, а також ряд загальних даних про верстат, називають паспортом верстата. Наявність паспортів у верстатів дозволяє технологам розробляти найбільш раціональні технологічні процеси при правильному і ефективному використанні верстатного парку; механікам — наперед готуватися до ремонту верстатів і швидко проводити виправлення при випадкових поломках; нормувальникам — правильно призначати технічно обгрунтовані норми і т.д. Окрім паспорта, завод-виготівник прикладає до верстата інструкцію по встановленню та експлуатації верстата.
Паспорти верстатів складають по спеціальних розроблених формах, а за відсутності затвердженої форми для даного типа верстата — формою, найбільш схожої на затверджену форму на схожі по типу верстати. У паспорт вписують: загальні відомості про верстат, загальний вид верстата з позначенням органів управління, специфікацію органів управління, основні дані про верстат, габаритні розміри робочого простору, посадочні і приєднувальні бази верстата, габаритні розміри верстата в плані, відомості про ремонт верстата, дані про комплектацію і т.д.
Основними вимогами, що пред’являються до тари для перевезення верстатів і іншого обладнання, є: міцність, простота конструкції, можливість виконання навантажувально-розвантажувальних робіт як вручну, так і із застосуванням засобів механізації, забезпечення збереження при транспортуванні і тривалому зберіганні. Ступінь захисту обладнання від пошкоджень визначається видом упаковки, що оберігає обладнання від ударів, поштовхів і дії атмосферного середовища.
Основним і найбільш універсальним видом упаковки для обладнання, що перевозиться по залізниці, річковим, морським і автомобільним транспортом, є ящики дерев’яні, щільні або гратчасті, разового або багаторазового використання, виконані ГОСТ 10198—78. Транспортування обладнання на короткі відстані (до 300 км) автомобільним транспортом можна проводити без упаковки. В цьому випадку обладнання вкривають спеціальним чохлом або плівкою.
Для відвантаження великогабаритних верстатів застосовують полегшену упаковку «під ковпаком». При такій конструкції тари основне навантаження несе не упаковка, а сам верстат. Ящик тільки оберігає верстат від механічних пошкоджень і корозії.
В цьому випадку в станину верстата вкручують рим-болти, які виводять за упаковку. За них зачалюють при завантажувально-розвантажувальних роботах.
Методи встановлення і закріплення верстата на фундамегнт
Установка верстата на фундамент впливає на основні показники його працездатності. Найбільш поширена установка верстатів на фундаменти трьох видів (мал. 4.1.1): бетонні підлоги першого поверху (загальна плита цеху); потовщені бетонні стрічки (стрічкові фундаменти); спеціально проектовані масивні фундаменти (індивідуальні або групові), фундаменти звичайного типа (що спираються на природну основу), свайні і віброізольовані (на гумових килимках або пружинах).
Верстати на фундаментах (мал. 4.1.2) встановлюють: з кріпленням анкерними болтами — на клинах із заливкою опорної поверхні станини цементним розчином або на регульованих опорних елементах (гвинтових або клинових) без заливки; без кріплення болтами із заливкою опорної поверхні станини цементним розчином; без кріплення болтами і без заливки на пружинах жорстких металевих регульованих опорних елементах; на пружних (зокрема, на резинометалічних) опорах.
Вказане встановлення верстатів можна розділити на жорстке і пружинне. До жорсткого встановлення відносять встановлення верстата на жорстких (металевих) опорах з кріпленням або без кріплення, у яких фундаментом служить плита або бетонний блок, що спирається на природну основу або перекриття. До пружинної відносять всі види встановлення верстата на пружних опорах і встановлення на жорстких опорах, у яких фундаментом служить бетонний блок, що спирається на пружні опорні елементи (гумові килимки, пружини).
При установці верстатів на перекриттях застосовують ті ж опорні елементи і таке ж кріплення верстатів, як і при установці на підлозі першого поверху. Установку с. кріпленням болтами застосовують тільки у тому випадку, коли в приміщенні передбачені спеціальні пристрої для кріплення болтів (закладені швелери, металеві плити і т. п.).
Загальні рекомендації по встановленню верстатів різних типів на підлозі першого поверху.
Тип верстата. Токарно-револьверні.
• Встановлення з кріпленням анкерними болтами—верстати, які не потребують переустановлення та використовують для різних робіт (з ударним навантаженням, для обробки неврівноважених деталей); верстати з довгими станінами, які використовуються для роботи в умовах підвищеного навантаження.
• Встановлення без кріплення болтами із заливкою опорної поверхні станини цементним розчином—верстати, які не потребують частого перевстановлення або з довгими станінами, які використовуються для роботи в нормальних умовах.
• Встановлення без кріплення болтами і без заливки опорної поверхні станини—верстати, які потребують частого перестановлення з відносно недовгими станінами.
• Встановлення на пружних (зокрема, на резинометалічних) опорах—верстати, які встановлені на нежорстких перекриттях або в умовах інтенсивного коливання основи.
Тип верстата. Вертикально-свердлильні верстати.
• Встановлення з кріпленням анкерними болтами –верстати, які встановлені в зонах роботи мостових кранів в умовах підвищеного навантаження.
• Встановлення без кріплення болтами із заливкою опорної поверхні станини цементним розчином—верстати, які встановлюють за межами зони роботи мостових кранів або не потребують частого перевстановлення.
• Встановлення без кріплення болтами і без заливки опорної поверхні станини—верстати, які потребують частого перестановлення з відносно недовгими станінами.
Тип верстата. Радіально-свердлильні.
• Встановлення з кріпленням анкерними болтами –основна частина верстатів.
Тип верстата. Горизонтально-розточувальні (з хрестовим столом).
• Встановлення з кріпленням анкерними болтами –основна частина верстатів ( в якості опорних елементів використовуються клинові башмаки).
• Встановлення без кріплення болтами із заливкою опорної поверхні станини цементним розчином—невеликі верстати, які потребують перевстановлення.
Тип верстата. Зубофрезерний.
• Встановлення з кріпленням анкерними болтами –основна частина верстатів ( в якості опорних елементів використовуються клинові башмаки).
• Встановлення без кріплення болтами із заливкою опорної поверхні станини цементним розчином—невеликі верстати, які потребують перевстановлення.
• Верстати, що вимагають частої перестановки, використовувані на операціях щодо невисокої точності або для роботи в нормальних умовах.