Токарно-гвинторізні верстати. Налагодження верстата 16К20 на різні операції

Налагодження верстата — це підготовка технологічного обладнання і оснащення для виконання визначеної технологічної операції. Для цього налагоджують кінематичні ланцюги верстата, встановлюють в необхідне положення рукоятки управлення коробки швидкостей, коробки подач і других органів верстата, підбирають і встановлюють змінні зубчаті колеса, копіри, упори і т.п.
Нарізання різьб. Рівняння кінематичних ланцюгів від шпинделя к ходовому гвинту при нарізанні різьби складають з умови, щоб за один оберт шпинделя супорт с різцем перемістився вздовж осі заготівки на крок Р різьби, що нарізується (при одно західній різьбі). Для нарізання метричної різьби з шагом Р (в цьому випадку передача до коробки подач проходе безпосередньо від шпинделя).

Нарізання багато західної різьби. Різьба може бути одно західної або багато західною (рис. 3.1.2) у багато західної різьби відстань, яка змінюється вздовж осі між точками одного і того ж витка, називають ходом різьби. У одно заходній| різьби крок Р і хід Ph однакові, в багато західних — різні. Хід різьби завжди дорівнює Ph = P•Z.
Багато західну різьбу будь-якого профілю починають нарізувати так, як і одно західну з кроком, рівним довжині хода Ph. Нарізується перший захід на повний профіль, відводять різець, ходовий гвинт отримує зворотній хід, супорт повертають в початкове положення. Потім, при нерухомому ходовому гвинті, повертають деталь; при дво західній різьбі на половину оберту, при трьох західній на 1/3 оберту, або в загальному випадку для багато західних різьб — на 1/Z оберту. Після цього нарізають другий захід різьблення і т.д.

Це дозволяє нарізати різьбу з числом заходів, який відповідає знаменнику вказаних вище дробів. Ділення багато західної різьби значно полегшується при використанні спеціальних повідкових ділильних планшайб.
Найбільш простим і швидким способом ділення при нарізанні багато західних різьб є ділення по кроку. При цьому способі спочатку нарізають перший захід різьблення. Потім виводять різець з канавки поперечною подачею на себе і дають ходовому гвинту | зворотний хід, повертаючи різець в початкове положення . Після цього для ділення на другий захід переміщують різець в повздовжньому напрямку на величину P•Z, але не ходовим гвинтом, а гвинтом верхніх салазок супорта . Відлік повздовжнього переміщення різця ведуть при цьому по лімбу гвинта верхніх салазок.
Іноді багато західні різьби нарізають при використанні спеціальних державок для встановленні декілька різців. Різці встановлюють на відстані кроку Р.
Нарізання конусів на токарних верстатах
Конуси на токарних верстатах обробляють поперечним зміщенням задньої бабки, одночасним включенням двох рухів подач, поворотом середньої частини супорту за допомогою конусної або копіювальної лінійки.
Спосіб точіння конусів зміщенням задньої бабки використовують при точінні пологих конусів (мал. 3.1.3 а) на деталях, закріплених в центрах. Необхідна величина зміщення задньої бабки h = L• sin а. Відстань а = (D1— D2)/2 = l • tg а, звідки tg а = (D1-D2)/2l. Звичайно значення а невелике, тому h = L• tg а.
Обточування конусів з одночасним включенням двох рухів подачі проводять на верстатах, в яких різцева каретка (верхні салазки) мають механічну подачу (мал. 3.1.3, б). У цьому випадку різцеву каретку повертають на розрахунковий кут і при одночасному включенні повздовжньої подачі.
Sпод. – каретки (нижніх салазок) і різцевої каретки обробляють конус.
Кут повороту каретки 
де а — кут нахилу конуса; знак «плюс» ставлять при роботі по схемі, на малюнку (3.1.3, б), знак «мінус » при роботі зі зворотним напрямком подачі верхньої частини супорту;
k — відношення повздовжньої подачі супорту до подачі різцевої каретки верхніх салазок
k = Snp/SB. Якщо S — необхідна подача вздовж конуса, то повздовжня подача

Точіння конусів поворотом средньої частини супорту використовують при обробці зовнішніх і внутрішніх конусів невеликої довжини. У цьому випадку каретку супорту повертають на кут, рівний половині кута при вершині конуса, і вона має ручне або механічне переміщення.

Копіювально-конусна лінійка отримує обертання від осі колеса z = 29 фартука через колесо z =18, конічну пару z = 20, z = 20, зубчасті колеса z = 20, 23, 30, 28, 36 і конічне зубчасте колесо z = 20.
За допомогою цього пристрою можливо обробляти конічні поверхні під будь-яким кутом нахилу при автоматичній подачі верхніх салазок.
Точіння конусів за допомогою конусної лінійки є найбільш універсальним і зручним способом, але для нього потрібно спеціальний пристрій — конусна або копірна лінійка (рис. 3.1.4) На кронштейнах 1 із задньої сторони станіни закріплюють лінейку 2, яку можливо встановлювати під необхідним кутом до оси заготівки. На лінейці 2 вільно розташована ползушка 3, яка з’єднана з поперечними салазками супорта, які заздалегідь від’єднані. Вісь нижньої каретки шлягом вигвинчування поперечного ходового гвинта. Якщо супорт отримає повздовжню подачу, то поперечні салазки разом з подовжнім рухом переміщуються і в поперечному напрямку, а різець буде переміщуватися під кутом, рівним куту встановлення конусної лінійки.

Питання для самоконтролю:
1. Дайте пояснення, що входить до поняття налагодження верстата.
2. Що називають ходом різьби?
3. Як починають нарізувати багато західну різьбу будь-якого профілю?
4. Для деталей якого типу використовують спосіб точіння конусів зміщенням задньої бабки?
5. Який спосіб використовують при обробці зовнішніх і внутрішніх конусів невеликої довжини?
6. Який спеціальний пристрій використовують при точінні конусів за допомогою конусної лінійки?

Література:
1. Чернов Н.Н. Металлорежущие станки.—М.: Машиностроение, 1988.
2. Локтева С.Е. Станки с программным управленим и промышленные роботы.—М.:Машиностроение, 1986.