При роботі з ПК застосовують апарати та обладнання, в яких використовується електроенергія, тому питання електробезпеки є актуальним. При експлуатації обладнання потрібно дотримуватися вимог і правил “правила охорони обчислювальних машин”, “Правила техніки і безпеки при експлуатації електроустановок”, затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 року №21.
При недотриманні вимог, що зазначенні вище призводять до наступних електротравм:
1. Специфічне ураження тканини це-опіки, електричні знаки;
2. Металізація шкіри це – частки розплавленого металу;
3. Електроофтальмія це- запалення зовнішніх оболонок очей під дією ультрафіолетових променів електричної дуги;
4. Механічні ушкодження це – розірвання шкіри, вивихи, переломи і т.д, викликані мимовільним скороченням м’язів.
При впливу на людину електричного струму виникає електричний удар якій розрізняють на 4-ри ступені:
1. Ступінь – судорожне скорочення м’язів без утрати свідомості;
2. Судорожне скорочення м’язів з утратою свідомості, але зберігається дихання і робота серця;
3. Ступінь –втрата свідомості; порушення дихання або роботи серця;
4. Ступінь – клінічна смерть.
Потрібно завжди пам’ятати, що однією з особливостей електричного струму є те, що частини устаткування найчастіше нерухомі, і людина думає , що воно не принесе ніякої шкоди тому, що нерухоме устаткування не мають високої температури, видимого випромінення, тому аналізатори не фіксують небезпеку, що насправді існує.
Для того, щоб зменшити кількість винєкнення нєсчасних випадків уражєних електричним струмом потрібно провести основні заходи:
Застосування малих напруг і електричний поділ мереж
Для забезпечення безпеки єлєктроспоживачів варто застосовувати до 42 В: у приміщеннях з підвищеною небезпекою-36В, в особливо небезпечних-12В.
Потрібно завжди пам’ятати, що небезпечного електроструму не існує, навіть при ураженні 12В, якщо напруга діє на безпосередньо важливі нервові вузли, керування якими в організмі людини здійснюється електричними сигналами дуже малих напруг.
Контроль ізоляції
При порушенні ізоляційного провода може призвести до летальних випадків, тому контроль ізоляції є необхідним заходом, що попереджує небезпеку ураження електричним струмом.
Захисне заземлення, зануленя
Усі електроприлади які знаходяться в приміщенні згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 повинні бути заземленні за допомогою нульового захисного провідника. Використання нульового робочого як нульового захисного провідника забороняється. Усі елєктроприймачі які використовуються в приміщенні, повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електроризеток заводського виготовлення.
При здійснені трудової діяльності в приміщенні виникає також електростатистичне поле, воно виникає за рахунок тертя: килими, ліноліуми, лаковані покриття, одяг із синтетичної тканини, взуття. Також джерелом електростатичного поля є відеотермінали (ВДТ). Напруженість електростатистичного поля залежно від типу ВДТ коливається від 8 до75 кВ/м. Відповідно до ГОСТ12.1.045-84”ССБТ.
Для досягнення зниження електрики та її небезпечних проявів здійснюються такі заходи:
– Застосуванням електропровідності поверхні шляхом підтримки у приміщенні з ВДТ відносної вологості на рівні 40-60 %;
– Застосуванням іонізації повітря нейтралізаторами статистичної електрики;
– Застосуванням у приміщенні з ВДТ підлоги з анти статистичними лінолеумом і проведенням вологого прибирання;
– Періодично при вимкненому комп’ютері протирати ледве змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою пил з поверхонь апаратури.
За даними ВООЗ, експериментальне дослідження впливу рентгенівського випромінювання на користувача ВДТ показало, що рівні опромінення виявилися нижче від доступних значень.
4.4 Охорона праці при експлуатації ПК.
Для виконання роботи використовують персональний комп’ютер. Але при щоденному використанні він призводить до погіршення стану здоров’я. Визначення та вивчення факторів, що впливають на стан людини яка користується комп’ютером, дозволить виділити основні причини напруженості, стресу і здійснити відповідні профілактичні заходи.
При проведенні досліджень було виявлено, що у професійних операторів частіше всього зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової системи та захворювань шкіри. Також необхідно сказати, що вже в перші роки впровадження ВДТ в Європі та США було зафіксовано значна кількість скарг операторського персоналу на недомагання, передчасне стомлення, головний біль, порушення функції зору.
З наведених даних таблиці 1 видно, що фізіологічні порушення частіше спостерігаються в осіб, які довше та інтенсивніше використовували ВДТ, але загального висновку поки що зробити не можна. Крім того, за даними ряду факторів, у користувачів які інтенсивно використовують комп’ютер в умовах значних напружень, досить часто виникають психологічні та поведінкові порушення (нервозності, роздратування, тривога, нерішучість, замкненість і т.д.).
Працівниками кафедри охорони праці та екології Української академії друкарства та інших науково дослідних інститутів було проведено велику кількість дослідів щодо охорони праці та особливостей трудового процесу на комп’ютеризованих робочих місцях низки організацій. Основна частина цих результатів розміщена в таблиці 2.
Для досягнення більш високого рівня працездатності потрібно обладнати робоче місце по всіх нормативним актам та вимогами. Завдяки цьому продуктивність зростає на 15-30 %.
онструкція робочого місця користувача ВДТ повинна забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:
• Ступінь ніг-на підлозі або на підставці для ніг;
• Стегна – в горизонтальній площинні;
• Передпліччя-вертикально;
• Лікті-під кутом 70-90 до вертикальної площинні;
• Зап”ястя – зігнуті під кутом не більше 20 відносно горизонтальної площини;
• Нахил голови-15-20 відносно вертикальної площини.
Висота робочої поверхні столу повинна бути в межах 680-800 мм,у середньому вона повинна становити 725 мм, ширина-600-1400мм, глибина-800-1000мм. Робочий стіл для ВДТ повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною – неменше 500 мм, глибиною на рівні колін – не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650 мм. робоче сидіння користувача ВДТ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або змінні підлокітники.
Висота поверхні сидіння повинна регулюватися у межах 400-500 мм. Ширина та глибина його поверхні має бути неменшою ніж 400 мм. ,а кут нахилу поверхні – від 15 вперед до 5 назад градусів.
Для досягнення працездатності працівників необхідно також забезпечити згідно “правил охорони праці під час експлуатації ПК” освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути змішаним. Природне світло повинно проникати через бічні світло прорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід.
Штучне освітлення повинно обладнуватися системою загального рівномірного освітлення. В приміщенні де працюють з документами переважно використовують комбіноване освітлення.
Ефективність штучного освітлення приміщень залежить від правильного обслуговування світильників. Забруднення лам, світильників, скла світлових отворів може знизити освітленість приміщень у 1,5-2 рази.
На робочих місцях може виникати шум, джерелами якого може бути вентилятор, системного блоку накопичувачі, принтери а також вулиця, суміжні приміщення. Згідно з ГОСТ 12.1003-83 ССБТ “Шум. Загальні вимоги до безпеки”, ТР№ 2411-81 “Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці”, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, ДСанПІН 3.3.2.-007-98 , рівень неповинен перевищувати 40-65 дБ. Заходи боротьби є усунення або послаблення в самому його джерелі у процесі проектування і використання засобів звукопоглинання.
Під час роботи з ВДТ в приміщенні виникає вібрація яка неповинна перевищувати допустимих значень, визначених СН3044-84 та 12,1,012-90. Для зниження вібрації обладнання необхідно встановлювати на спеціальні амортизуючі, передбаченні нормативними документами.